білий

-а, -е.

1) Який має колір крейди, молока, снігу; прот. чорний. || Який кольором наближається до крейди, молока, снігу; світлий. || Уживається як постійний епітет до деяких назв. || Вимитий, випраний; чистий. || Посивілий, сивий, сивоволосий. || Зблідлий, блідий. || Безколірний, безбарвний, прозорий. || у знач. ім. бі́ле, -лого, с. Білий колір; прот. чорне.

2) На (у) якому є багато білих плям, вибілених предметів і т. ін.

3) Світлошкірий (про расу).

4) перен., іст. Ворожий радянській владі; контрреволюційний; прот. червоний. || у знач. ім. бі́лі, -лих, мн.: а) білогвардійці; б) умовна назва монархістів та контрреволюціонерів (від кольору прапора прибічників короля під час французької революції 18 ст.).

5) Уживається як складова частина ботанічних, зоологічних, технічних, хімічних та інших назв, термінів.

••

Бі́ла гаря́чка — гострий психоз, що виникає на ґрунті тривалого зловживання алкоголем.

Бі́ла кни́га — збірник документів із метою інформування про діяльність уряду в тій або іншій галузі (дипломатичній, військовій і т. ін.).

Бі́ла пля́ма — а) необжитий, невивчений район; б) недосліджене питання.

Бі́ле вино́ — натуральне виноградне вино.

Бі́ле м'я́со — м'ясо, придатне для дієтичного харчування (курятина, телятина і т. ін.).

Бі́лий аму́р — промислова риба родини коропових.

Бі́лий ведмі́дь — хижий ссавець родини ведмедевих, поширений на плавучій кризі, островах і узбережжях Північного Льодовитого Океану.

Бі́лий вірш — вірш без рим.

Бі́лий гриб — один із кращих їстівних грибів; боровик.

Бі́лі ка́рлики — зорі білого кольору з малою світністю, що характеризуються великою густиною речовини.

Бі́лі но́чі — літні ночі на півночі, коли вечірній присмерк зливається зі світанком.