білий

білий
-а, -е.
1) Який має колір крейди, молока, снігу; прот. чорний. || Який кольором наближається до крейди, молока, снігу; світлий. || Уживається як постійний епітет до деяких назв. || Вимитий, випраний; чистий. || Посивілий, сивий, сивоволосий. || Зблідлий, блідий. || Безколірний, безбарвний, прозорий. || у знач. ім. бі́ле, -лого, с. Білий колір; прот. чорне.
2) На (у) якому є багато білих плям, вибілених предметів і т. ін.
3) Світлошкірий (про расу).
4) перен., іст. Ворожий радянській владі; контрреволюційний; прот. червоний. || у знач. ім. бі́лі, -лих, мн.: а) білогвардійці; б) умовна назва монархістів та контрреволюціонерів (від кольору прапора прибічників короля під час французької революції 18 ст.).
5) Уживається як складова частина ботанічних, зоологічних, технічних, хімічних та інших назв, термінів.
••

Бі́ла гаря́чка — гострий психоз, що виникає на ґрунті тривалого зловживання алкоголем.

Бі́ла кни́га — збірник документів із метою інформування про діяльність уряду в тій або іншій галузі (дипломатичній, військовій і т. ін.).

Бі́ла пля́ма — а) необжитий, невивчений район; б) недосліджене питання.

Бі́ле вино́ — натуральне виноградне вино.

Бі́ле м'я́со — м'ясо, придатне для дієтичного харчування (курятина, телятина і т. ін.).

Бі́лий аму́р — промислова риба родини коропових.

Бі́лий ведмі́дь — хижий ссавець родини ведмедевих, поширений на плавучій кризі, островах і узбережжях Північного Льодовитого Океану.

Бі́лий вірш — вірш без рим.

Бі́лий гриб — один із кращих їстівних грибів; боровик.

Бі́лі ка́рлики — зорі білого кольору з малою світністю, що характеризуються великою густиною речовини.

Бі́лі но́чі — літні ночі на півночі, коли вечірній присмерк зливається зі світанком.


Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Поможем решить контрольную работу

Полезное


Смотреть что такое "білий" в других словарях:

  • Эпите́лий — (epithelium, LNH; Эпи + греч. thēlē сосок молочной железы; син. ткань эпителиальная) ткань, выстилающая поверхность и полости тела, образующая эпидермис, покрывающая слизистые оболочки пищеварительного тракта, воздухоносных, мочевых и половых… …   Медицинская энциклопедия

  • струпішілий — Струпішілий: Струпішілий: змертвілий [47] зотлілий [XI] спорохнявілий, зотлілий [21] спорохнявілий [VI] …   Толковый украинский словарь

  • очманілий — (який під упливом сильних переживань, страждань, під дією алкоголю, чаду тощо втратив здатність нормально міркувати, чинити), очамрілий, очмарілий, зачумілий, зачумлений, очумілий, чумний, у[в]чаділий, стуманілий, отуманілий (який утратив… …   Словник синонімів української мови

  • горілий — (який зазнав дії вогню), палений; обгорілий, обпалений (ушкоджений вогнем); підгорілий, підпалений, пригорілий, припалений (трохи, частково); обвуглений, обвуглілий (укритий чорним нальотом) …   Словник синонімів української мови

  • зомлілий — рідко зімлі/лий, а, е. Дієприкм. акт. мин. ч. до зомліти, зімліти. || у знач. прикм. || у знач. ім. зомлі/лий, зімлі/лий, лого, ч.; зомлі/ла, зімлі/ла, лої, ж. Про непритомну людину …   Український тлумачний словник

  • незрілий — а, е. 1) Який не дозрів, не досяг повної стиглості (про фрукти, овочі, насіння); неспілий. 2) Який не досяг повного розвитку, зрілості, повноліття (про людину). || Характерний для людини, що не досягла зрілості. Незрілий розум. 3) перен.… …   Український тлумачний словник

  • скам'янілий — рідше скамені/лий, а, е. 1) Який перетворився на камінь. || Який став твердим, наче камінь. || перен. Який зупинився в своєму розвитку, застиг у якій небудь формі: закостенілий. 2) перен. Який став нерухомим, завмер під впливом якого небудь… …   Український тлумачний словник

  • спілий — а, е. Який доспів (про плоди, овочі, злаки і т. ін.); дозрілий, достиглий. •• Спі/лий ґрунт ґрунт, що за своїм фізичним та біохімічним станом готовий під посів або посадку сільськогосподарських культур. Спі/лий ліс ліс, який досяг граничного віку …   Український тлумачний словник

  • розчервонілий — (який розчервонівся, розрум янився), розрум янений, розрум янілий, розшарілий, розжеврений, розпалений, розжеврілий …   Словник синонімів української мови

  • доспілий — 1 дієприкметник від: доспіти доспілий 2 прикметник дозрілий; який досягнув повного розвитку …   Орфографічний словник української мови


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»